ТЕХНОЛОГІЯ РОЗРОБКИ СОЦІАЛЬНОГО ПРОЕКТУ

У статті проаналізовано поняття «проекту» та «соціального проекту». Подано різні дефініції даного терміну. Підкреслено необхідність розвитку проектування в сучасній соціальній сфері та важливість використання та впровадження його у професійну діяльності фахівця соціальної сфери.

Визначено параметри, які мають бути закладені в основу соціального проектування (суперечливість соціального об’єкту; багатовекторність розвитку соціального об’єкту; множинність факторів його буття; суб’єктивні складові формування соціального очікування та прогнозу; фактори, що визначають різні критерії оцінки соціального об’єкту) та визначено різновиди проектів (як складова частина програми економічного та соціального розвитку, яка визначає основні цілі та завдання, що належать до соціальної сфери, та мають бути виконані в запланований період, а також головні засоби та шляхи їх здійснення; як самостійний варіант вирішення локальної проблеми конкретної цільової певного соціального середовища).

Представлено три основні види діяльності, які використовуються під час управління соціальним проектом: планування, реалізація, управління. Описано практичні етапи розробки та реалізації соціальних проектів. Представлено загальний алгоритм розробки соціального проекту, який включає: підготовчий етап, організаційний, діяльнісний і підсумковий етапи. Визначено та подано характеристику компонентів структури соціального проекту (назва проекту, актуальність проблеми, наукове обґрунтування, мета проекту, завдання проекту, етапи, термін реалізації проекту, забезпечення проекту: науково-методичне; матеріально-технічне; критерії оцінки очікуваних результатів, перелік основних заходів, очікуванні результати, система організації і контролю за ходом виконання.

Подано опис авторського соціального проекту «Квітка на камені», метою якого є створення та функціонування цілісного соціокультурного середовища, здатного задовольнити освітні, розвивальні, соціально-психологічні потреби та інтереси мешканців, як окремих мікрорайонів так і міста в цілому; надання соціальних послуг громаді міста Кам’янця-Подільського (на волонтерських засадах).

ЗАСОБИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ЯК МЕХАНІЗМ ВПЛИВУ НА ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ ОСОБИСТОСТІ

Аналізуючи сучасні соціокультурні умови, варто зазначити, що на сьогоднішній день ЗМІ являються одним із ключових агентів соціалізації особистості та впливають на формування її соціальної спрямованості.

Вивченням впливу ЗМІ на особистість та формування у неї соціальної спрямованості займалися такі видатні науковці: Г. Балл, С. Максименко, С. Здіорук , О. Петрулько, В. Щорс, С. Рубінштейн, Л. Божович, Б. Басс, Є. Ільїн, А. Бодальов, А. Прангішвілі, Дж. Ваттімо.

Метою даної статті є дослідження механізму впливу засобів масової інформації на формування соціальної спрямованості особистості та надати науково-практичні рекомендації соціальним педагогам та соціальним працівникам щодо превенції впливу ЗМІ на формування негативної соціальної спрямованості.

У ході теоретичного дослідження нами було проаналізовано структуру соціальної спрямованості особистості та засобів масової інформації (далі - ЗМІ), визначено їх структурні елементи та розроблено науково-практичні рекомендації соціальним педагогам та соціальним працівникам щодо попередження впливу ЗМІ на формування негативної соціальної спрямованості особистості.

Оскільки вплив ЗМІ на формування соціальної спрямованості особистості може мати як конструктивний так і деструктивний характер, працівнику соціальної сфери необхідно удосконалювати уміння профілактичної роботи щодо цього впливу.

Перспективи подальших досліджень полягають у розробці соціально- психологічних умов та структурно-функціональної моделі соціальної роботи щодо профілактики впливу ЗМІ на дітей та молодь.

ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ З ВИКОРИСТАННЯМ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ

Праця присвячена проблемі формування економічної компетентності майбутніх фахівців соціальної сфери засобами інтерактивних форм навчання. У статті розкривається питання необхідності формування економічної компетентності у майбутніх фахівців соціальної сфери у процесі фахової підготовки як складової професійної компетентності, а також проблеми та інноваційні методи її формування на сучасному етапі розвитку цього напряму освіти у вищих навчальних закладах. Визначено, що найбільш оптимальним  інтерактивним дидактичним методом для формування економічної компетентності є кейс-метод, метою навчання за допомогою якого є формування фахівця, здібного до інформаційно-аналітичної роботи прикладного характеру, що володіє методами: збору обробки і аналізу складного комплексу інформації, готового постійно удосконалювати навики аналізу і оцінки, що уміє зіставляти факти, приймати оптимальні рішення. Також проаналізовано проблему впровадження методу case-study в практику вищої професійної освіти фахівця соціальної сфери. Окреслено принципи функціонування кейс-методу і реалізації  в навчальному процесі та визначено тенденції, що зумовили його впровадження в практику вищої професійної освіти.  Обґрунтовано  та розкрито значення методу case-study  у формуванні економічної компетентності майбутніх фахівців соціальної сфери. Наголошено на необхідності його  використання у професійній  підготовці, що віддзеркалює процес формування професійних навичок. Зроблено висновки теоретичного дослідження  та визначено перспективні напрямки подальших наукових розвідок  з напрямків, що стосуються предмета розгляду.

Інноваційні соціально-педагогічні форми і методи протидії торгівлі людьми.

Негативним наслідком соціально-економічних перетворень у державі є збільшення кількості випадків торгівлі людьми. Науковці описують низку соціально-педагогічних чинників, що призводять до виникнення даної проблеми. Тому актуальною є діяльність соціального педагога з протидії торгівлі людьми, важливим є створення інноваційного методологічного підходу щодо вирішення даної проблеми. Серед форм роботи щодо профілактики торгівлі людьми найбільш поширеними є такі: лекційна робота; організація конкурсів, фестивалів, акцій; організація клубів, університетів правових знань; лекторії правових знань; організація в навчальних закладах юридичних консультацій, зустрічей з працівниками правоохоронних органів; організація і проведення вечорів запитань та відповідей, олімпіад, конкурсів, диспутів, тижнів та місячників правових знань у галузі прав людини. Інноваційними формами протидії торгівлі людьми є театралізовані форми (форум-театр, театралізована вистава, пластично-хореографічна вистава, соціально-психологічний театр), що розкривають тему за допомогою художніх образів, засобів театралізації, використання творчих здібностей учнів. Сьогодні дедалі частіше використовуються інтерактивні методи просвітницько-профілактичної роботи, спрямовані як на протидію негативним соціальним явищам, так і на поліпшення  якості життя певної особи. До інтерактивних методів роботи належать настільні ігри як інструмент превентивної і профілактичної роботи в освітньому середовищі. Важливе місце займають рольові та моделюючі ігри. Тренінг та навчальний семінар, як форма організації навчання та вироблення практичних навичок, дозволяють оптимально поєднати теорію і практику соціально-педагогічної роботи з протидії торгівлі людьми. Часто для протидії торгівлі людьми застосовують флешмоб, відеолекторії, конкурси (юридичний конкурс, конкурс капітанів, літературний конкурс, драматургічний конкурс, конкурс плакатів, конкурс соціальної реклами, конкурс соціальних проектів та ін.). Важливим є застосування методу «мозкового штурму», ігровий метод, метод «рівний-рівному», використання коміксів для профілактики і протидії торгівлі людьми. Важливим є створення та апробація у закладах освіти оптимальної інноваційної соціально-педагогічної технології протидії торгівлі людьми.

РОЛЬ ДИЗАЙНЕРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У СТРУКТУРІ СОЦІАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ

У статті представлено бачення і тлумачення ролі дизайнерської діяльності у позанавчальній виховній роботі як важливого педагогічного чинника соціального виховання студентів вищої школи. Зафіксовано, що позанавчальна діяльність розширює педагогічні умови, форми і технологію, які в сукупності дозволяють виховувати соціальну особистість, активізувати її інтереси і потреби в оволодінні різними засобами дизайнерської діяльності для майбутньої виховної роботи з різними групами дітей і молоді.

СКЛАДОВІ ПРОГРАМИ ФОРМУВАННЯ ПРОСОЦІАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ В УМОВАХ ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ПОЗАШКІЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

У статті досліджується актуальна проблема  просоціальної  поведінки,

яка  викликає великий інтерес в різних галузях наукових знань. Розвиток просоціальної поведінки особистості є важливим завданням для сучасного суспільства, в якому останнім часом зростає рівень поведінкової девіації.

У статті проаналізовано програму формування просоціальної поведінки в умовах освітнього середовища позашкільного закладу. Представлено експериментально-психологічну програму, що передбачає проведення корекційної роботи в єдності таких напрямів, як когнітивний, емоційно-ціннісний та поведінковий. Розкрито складові програми  та   педагогічні умови формування просоціальної поведінки у вихованців позашкільного закладу.

Розроблено спеціальну програму соціально-психологічного тренінгу формування просоціальної поведінки в учнів підліткового та юнацького віку. Визначено основну мету,  завдання та принципи організації соціально-психологічного тренінгу.    

Розроблено програму формування  здатності до емпатії та емпатійної поведінки з учнями молодшого шкільного віку. Проаналізовано ігрові вправи для розвитку емпатії та емпатійної поведінки у молодших школярів.

У процесі вивчення наукової літератури розроблено алгоритм дій керівників гуртків навчальних груп щодо формування просоціальної поведінки. Проаналізовано діагностичний, розвивальний та результативний етапи формування просоціальної поведінки в учнів позашкільного закладу. Згідно з розробленим алгоритмом для керівників гуртків позашкільного закладу проаналізовано   основні завдання етапів формування просоціальної поведінки вихованців позашкільного закладу. Розкрито особливості виховної та просвітницької роботи щодо формування просоціальної поведінки  в умовах освітнього середовища позашкільного закладу.

Кейс-менеджмент у роботі з ВПО як інноваційна технологія соціального працівника

​

Інноваційні методи набуття професійної компетентності майбутніх фахівців з соціального забезпечення

​